Друга книжка про детектива Носика та його вірного друга Кубу, що написана Мар’яном Орлонем, перекладена Наталкою Мелетич та видана В-вом Старого Лева у 2017 році, має назву “Детектив Носик і викрадачі”

• 

Сюжет цієї історії трохи напружений і дещо несподіваний, а також сповнений багатьох цікавих деталей. Тут є старий млин біля якого вночі трапляється щось містичне, любителі детективних історій, що використовують їх сюжети в досить дивний спосіб, люди віддані своїй професії чи захопленню. І всіх їх об’єднує одна ниточка, яка веде детектива Носика до розгадки дещо заплутаного викрадення.

І цей злочин має дуже особисте підгрунття. Чому? Тому що зник головний партнер детектива Носика, його пес Куба. Якось треба з цього вибиратися, вирішив пан Носик, і взявся читати листа, який заманив його в пастку.

Листи написані на папері – це окремі герої цієї пригоди. Спочатку це приємні побажання від шанувальників, а згодом і погрози. Але саме ці паперові докази дають можливість розгадати злі наміри двох не дуже певних осіб.

• 

Слід додати, що в цій історії Куба таки підтвердив статус незвичайного пса, поводив своїх викрадачів за носа і прискорив своє повернення додому.

В книзі як завжди в цього автора детально описані міські вулички та заміські краєвиди, а також гарно показано спілкування між жителями містечка, які допомагали розплутувати цей клубок таємничих співпадінь. Книжка навіть трохи повчальна, каже, що варто отримати добру професію чи захоплення для заробляння грошей, а не якісь там шахрайські схеми.

Ілюстрації від Єжи Флісака вдало передають деталі історії та допомагають краще уявити героїв цієї історії.

Книга абсолютно всесезонна для прочитання. Можна влітку під стукіт дощу по даху, можна восени під шурхіт опалого листя, чи взимку під рипіння снігу, а також слухаючи пташок навесні зануритися у ці пригоди. Ми читали цю книжку вголос. Було теж цікаво.

Також варто зауважити, що книжка написана простою, але багатою на синоніми, цікаві слова мовою. Тут немає довжелезних речень, на яких увага читатча, або провисає, або губиться взагалі. Поділ на розділи дозволяє читати її, як окремі епізоди довгої історії.

Зима цього року була особлива, бо далеко не намандруєшся. В січні ще якось вдавалося протриматися від спокуси засумувати, а от в лютому рутина зовсім затягнула нас. Рятівними томиками (якщо так можна сказати) зовсім несподівано став дитячий детектив. Вірніше ціла добірка дуже цікавих детективних історій. Їх збирала наша старша читачка і вони сподобалися нашому молодшому п’ятиітньому читачеві.

Цих історій авторства польського дитячого письменника Мар’яна Орлоня є три, і вони в різні роки в перекладі Наталки Малетич були видруковані Видавництвом Старого Лева.

Події історії розгортаються в невеликому польському містечку, куди перебрався детектив на пенсії пан Носик з своїм псом Кубою.

До речі цей персонаж дуже цікавий і захоплює слухачів та читачів з перших сторінок. Ми взяли лупу для антуражу, улюбленого лемура, бо він теж полюбляє детективи та під настрій гармоніку і взялися розплутувати загадкові історії разом з головними героями.

А остання пригода, яка насправді знайомить нас з головними героями, детектива Новика пов’язана із одним цікавим персонажем та однією крадіжкою.

• 

Цей дивний персонаж навіщось, що пес Куба відразу з’ясував, начепив штучну бороду. А через крадіжку важливої сімейної реліквії одного поважного пана, може серьозно постраждати репутація іншого добродія. Тому за діло беруться двоє досвічених детективів.

• 

Не можна сказати, що гіпотези двох детективів співпали, до певного моменту у кожного з них була своя версія. Крадій трапився не дуже досвічений, його власне вабила не сама річ, а таємниця яку вона мала розкрити, тому він залишив сліди. По який крок за кроком рухаються головні герої.

Книжка написана чудовою мовою, сюжет розкривається без провисань та надмірного поспіху, події описані в книжці добре сприймаються на слух. Є звичайно слова, дуже цікаві імена значення яких варто додатково пояснити, однак це робить процес ще цікавішим і захопливим.

• 

Події описані в детективній повісті відносять нас і до потреби знати свою родину і трохи глибше розкривають, як важливо щоденні звички, приятельські теревені. Все це, попри динамічність детективного жанру, автор дуже майстерно вплітає поміж рядків твору.

• 

Особливий інтерес у малого читача побудив пес Куба. Який на основі почутої інформації, зробив висновок, що зрозуміти собачу мову і головне поговорити з псом на рівних, можна буде тільки тоді, коли ти довго будеш працювати детективом.

Декілька слів про ілюстрації. Попри те, що вони чорно-білі, а сучасна генерація бажає кольору, вони чудові. Особливий стиль, притаманний коміксам чи гумористичним журналам, створює передумови для додумування кольорів та розвитку уяви.

Що сказати, перша книжка з цієї серії цікава, динамічна, багата на події, але не первантажена деталями. Ми читали по частинах, без прив’язки до розділів, багато коментували та обговорювали. Ну, а що ще робити довгими темними вечорами лютого.

Одного зимового вечора я зрозуміла, що моя внутрішня батарея потребує зарядки. Намагаючись в перші три дні новоприбулого року доробити деякі серйозні справи, усвідомила, що хочу чогось несерйозного. Так щоб емоційно і не занадто інтелектуально. Взяла в руки Шалене танго. Істеричний роман, автор Йоанна Фабіцька і не прогадала.

Ця книжка потрапила до мене в кінці минулого 2019 року як спроба долучитися до обміну україномовними книжками для читання в Берліні. Маючи в електронній книжці недочитаний цікавий нарис про життя в Сполучених Штататах та ще декілька недописаних текстів на серйозні теми, я вирішила, що братиму, щось просте і легке на сприйняття. І подібно мені дістався справжній жіночий роман від польської письменниці. Сучасний, з усіма викликами сучасного польського життя у столичному місті. Багато в чому схожого на українські столичні історії.

Ця книжка, що перекладена та видана у видавництві Урбіно, має динамічний і життєвий сюжет. Історія прочиталася під келих Чизано і занурила в історію, що трапилася з однією панею після того, як її життя здавалося повернуло до тупикової бічної вулиці. Молода жінка, маючи в арсеналі невдалий досвід сімейного життя від якого залишився дуже терпеливий син, зробила другу спробу влаштувати своє приватне життя і потерпіла фіаско. Почуваючи себе розтиснутою головна героїня налаштувалася нидіти і жаліти себе. Але не так сталося, як планувалося, бо на горизонті з’явилися подруги. І справа отримала несподіваний поворот, навіть декілька і під музику спочатку в танго, потім в вальсі, а згодом і в самбі. Все закінчилося без явного щасливого кінця, але герої вийшли з цієї пригоди з цікавим досвідом.

Власне героїв в книжці не багато, але всі вони дуже колоритні. Певний такий собі зріз суспільства, яке впевнено обживається в капіталістичному світі. Тут і проблеми міграції та заробітчанства, певних кар’єрних тупіків у консервативному суспільстві, і навіть такий собі ейджизм. Останній момент стосується як жіночих так і чоловічих персонажів. Суспільство своїми стереотипами та оточення їх озвученням нас деколи затискає так, що ми забуваємо іти за мрією. А це дуже важливо.

Попри всю легкість і безтурботність, яку приписують жіночим романам, це спроба осмислити стиль життя з усіма його атрибутами успішності для сучасної жінки, істеричний роман торкається стосунків між людьми та права зробити помилку. Ядвіга головна героїня дуже далека від ідеалу мами, дружини, успішної кар’єристки, доброї сусідки. Така собі трохи розтелепана, дещо наївна молода освічена жінка з якою трапляються пригоди.

За динамікою сюжету роман дещо подібний на сценарій фільму, за змістом наближений до реалій, де картинка в телевізорі робить значний вплив на стиль життя.

Істеричний роман – це таке собі підглядання в життя, яким живуть сучасні жінки та намагання зрозуміти як формуються стосунки між людьми. Головна цінність твору для мене це зануритися в цю хімію стосунків між людьми різного віку, об’єднаних довкола головної героїні. В книжці є також головний герой з іменем Ципріян. Цьому персонажу мабуть довелося найдужче напружуватися, щоб достойно виходити з певних життєвих перепетій. Цікаво спостерігати, як із самовпевненого бабія він до кінця історії перетворюється на людину, яка ішла до своєї мрії і отримала від життя ще один невеликий подарунок. Спочатку цей був умовний сумнівний пакет, але до кінця роману стає зрозуміло, що це справді приємний сюрприз.

В цілому книжка цікава динамічна і смішна. Бо здатність іронізувати це важлива риса, яка додає нам сили долати життєві виклики і радіти життю. Не буду переказувати далі зміст, додам, що для мене така подача історій про жінок була цікавою. Її можна читати в дорозі, в процесі очікування, під ковдрою і теплим вином, з ранковою кавою на балконі, на дачі чи в селі під вишнею, які так полюбляв один з персонажів історії.