Земля зробила свій оберт навколо Сонця і ми святкуємо одне чудове свято, яке наповнює надією серця у багатьох жителів нашої планети, пірнаємо в атмосферу Різдвяних святкувань. Деколи ці святкування бувають вдалині від дорогих серцю людей, а деколи усвідомлюєш, що якось погубив споріднені душі на життєвому шляху. Тож час Різдва добрий час, щоб перезавантажити свої стосунки із всесвітом.

І в цьому дуже добре може допомогти історія від письменника, який любив людей, динамічні сюжети і написав вже майже 200 років тому багато гарних історій. Це все про Чарльза Дікенса, за допомогою творів якого ми можемо зануритися в атмосферу англійських поселень.

Чарльз Дікенс та переклади його творів добряче нас захоплюють, а деколи заплутують у шкільні роки. Його Різдвяна історія – це книжка не тільки для дітей, радше навпаки, для дорослих. Але вона чудова! Динамічна, захоплююча, присмачена справжніми чудесами і вірою в добро і милосердя.

Видання в українському перекладі Івана Андрусяка вийшло у видавництві Старого Лева, оформлене ілюстраціями Ростислава Попського, дизайн обкладинки Арт Струдія Аґрафка у 2020 році.

Сюжет книги переносить нас у Англію, в місто, мешканці якого активно готуються до святкування. Ми занурюємося в атмосферу цих приготувань і бачимо які традиції святкування Різдва мають тогочасні мешканці. Важливо зустрітися, мати святковий обід і поспілкуватися з родиною чи друзями. І ця атмосфера охоплює всіх, не залежно від рівня достатку. Але ні, не всіх. Є один герой, якому попри добрі статки бракує дуже важливого – це радості спілкування. І ця сухість, черствість, а деколи і жорстокість стають причиною того, що дядько вляпується в історію з привидами. І ця безтілесні створіння всього за три сеанси досить зрозуміло пояснюють цьому чоловікові, що, як і коли в його житті пішло не так. І цей любитель бухгалтерських книг, боргових зобовязань і торбинок з грошима змінюється. І як винагороду отримує здатність відчувати щастя від святкування Різдва.

Письменникові чудовим чином вдалося у п’яти куплетах донести до історію життя однієї людини з виписаними деталями того середовища, де він жив. І найголовніше, підкреслити важливість доброти, любові до ближнього, всього того, що робить нас людяними.

Мимоволі виникає відчуття, що останніми роками ми маємо вдосталь їжі, але дуже потребуємо живого спілкування, спільних обідів, посиденьок та теревенів, співів та ігор. Тому ця історія як про давні англійські міста, так і про сучасні мегаполіси.

Книжку варто мати в бібліотеці, щоб час від часу почитувати. Дуже підходить для читання вголос чи частинами.

Цей пост буде не про конкретну книжку, а про чудового дитячого автора. Цей автор жив і творив у східної частині Австрії, федеральній землі Бургерланд. Цей природній ландшафт присутній в його казковий історіях. Ервін Мозер є автором більше сотні чудових дитячих історій, які читають діти в багатьох країнах світу, більш ніж на 20 мовах. Українською книжки цього автора доступні з 2017 року Є всього шість книжок (будемо сподіватися, що згодом цей список розшириться) автора, які переклали та видали Видавництво Старого Лева та Чорні Вівці.

Зануритися в творчість автора можна і відвідавши сайт музею Ервіна Мозера у його рідному місті в землі Бургерланд. Тут зібрані його рукописи, ілюстрації персонажів, художні роботи візуалізовані важливі епзоди з життя.

Ервін Мозер це цікавий австрійський дитячий письменник та ілюстратор, який оновив погляд на тексти та ілюстрації в дитячій літературі. І подібно йому це чудово вдалося, про що свідчать численні відзнаки та призи німецьких та міжнародних літературних конкурсів. Але найбільшим визнанням є любов і захоплення нових генерацій читачів.

В чому особливість дитячих історій Ервіна Мойзера? Головні герої – це звірята: миші, ховрахи, їжаки, черепахи та інші тварини, які відображають певні риси людської поведінки. З ними трапляються цікаві пригоди в цікаво описаних ландшафтах саме цієї частини Австрії.

Почати занурення у цей світ казкових героїв українською можна за допомогою історій на добраніч, які у кількості трьох різних, досить об’ємних за обсягом збірок, видало арт-видавництво дитячої літератури Чорні Вівці

Простежити за досить неймовірними пргодами двох мишенят винахідників та дослідників можна за допомогою історій про Мануеля та Діді, що видало Видавництво Старого Лева

Наше сімейство вже четвертий рік в Берліні та трохи освоїлося в читанні та розумінні німецької мови, то ми спробуємо прочитати декілька історій в оригіналі. Також ми отримали з України історії від Ервіна Мозера, що були видані у видавництві Чорні Вівці. У наших українських берлінських друзів є також Мануель і Діді, що видані українською у видавництві Старого Лева. Маємо чудовий список для занурення в світ казкових пригод від Ервіна Мозера.

Свої враження ми опублікуємо в наступних публікаціях.

Часом бувають дні і настрої, коли хочеться кудись сховатися і зануритися в якийсь затишних куточок цього багатоманітного, але часом не зовсім дружнього світу. Однією з таких дитячих книг, що може скласти товариство в такій ситуації, є книжка Томо та його кит від Катерини Міхаліциної та Оксани Драчковської, що видало видавництво Крокус у 2019 році. Мамський блог натрапив на цю книжку випадково, вона має досить невеликий розголос в мережі, але обнімаюча сила цієї книжечки надзвичайна. Це видання доступне в багатьох українських онлайн магазинах і ми рекомендуємо його, по можливості, мати у дитячій бібліотеці.

Ця історія трапилася в підводних глибинах, які так чудово для своїх читачів зобразила Оксана Драчковська. Саме цей багатовідтінковий блакитносиній притягує і тримає увагу малих читачів. Хоча синій зазвичай холодний, але в цій книзі він зігріває.

Натомість холодним віє від рухливого яскравого табуна рибок з виряченими очима, що намагаються в морських глибинах спіймати в своїх очах досить небезпечні промені сонця.

Головні герої цієї казкової історії великий кит і маленька рибка, мають одне спільне переживання. Вони не зовсім схожі на численне рибкове товариство з великими очима, що змагається між собою за відображення сонця в очах. Томо, маленька рибка, має невеликі очі, але досить уважний до інших погляд. Кит, хоч і величезний та величний, однак очі має зовсім маленькі. Разом вони знаходять спільний погляд на підводне життя і розділяють те, що ми називаємо щастям. Мамський блог не буде переказувати зміст, але сподіваємося, що потенційним читачам вже цікаво.

Повністю всесезонна, досить зручна для мандрівок книжка. Текст розподілений таким чином, що ця казкова історія буде пасувати і тим дітям, що опановують навички читання. Ми читали перечитували цю книжку декілька разів вголос. На деяких сторінках літери надруковані білим на темному тлі. Дошкільнятам можна рахувати знайомі літери спочатку одного, а потім іншого кольору. Для нас з п’ятилітнім сином це терапевтична книжка, яку ми час від часу перелистуємо.

Ілюстрації мають якусь притягальну силу та безліч цікавих деталей. Наприклад, бульбашки чи силуети рибок, які добре рахуються, коли треба зайняти час в громадському транспорті чи авто. Окреме дякую видавництву Крокус, що друкує книжки у м’якій обкладинці, вони дуже зручні для малих читачів та їх можна брати в мандрівки.

Насправді було б чудово якщо цих захопливих детективних історій було більше. Оповідає автор захопливо, персонажі актуальні і цікаві, розслідування динамічні.

Третя історія з серії книжок про детктива Носика, теж нам дуже сподобалася. Тут розповідається про три епізоди з життя детектива та його помічника, де він застосовує свій нестандартний підхід та професійну солідарність.

Третя книжка має назву “Як детектив Носик здивував Нові Липки” і вона цілком відповідає вмісту, бо методи викриття дрібних шахраїв, амбітних брутальних злодюг та хитрих невловимих крадіїв здивуюють навіть досвічених читачів детективів.

Ця книжка складається з трьох розділів, кожен з яких є захопливим завершеним розслідуванням. Тут ви дізнаєтеся і про митців місцевого масштабу, творчістю якого особливо пишаються жителі містечка, і про детективну історію, яка закінчилася тільки почавшися, навколо шахового клубу і звичайно про надзвичайну спостережливість пана детектива у викритті особливо спритного крадія. Пес Куба допомагатиме своєму напарнику, коли добрими чи іронічними словом, а коли працюючи як професійний шпіон.

Перша пригода заглиблює нас у мистецтво та поганців, що зазіхають на мистецький спадок. Усі схвильвані, бо дізналися, що планується викрадення дуже цінного експонату з музею Нових Липок. Просто запобігти крадіжці це пів справи, а от як змусити злочинців зізнатися. Читайте, цю історію і дізнаєтеся.

Друга історія теж виглядала на початку досить гучним злочином, але пан Носик уважно співсавивши факти обіграв шахрая, поставивши йому шах і мат.

Третя історія відбулася під час важливої для всіх жителів міста події, у той час, коли мешканці вийшли з своїх домівок і заповнили всі публічні місця. Прибули туди, як бджоли до нектару, деякі не зовсім певні, а точніше сказати досвічені в злочинах особи. Але якщо у вашому місті мешкає, такий досвічений детективний тандем, як пан Носик і його друг Коба, то все під контролем.

Попри численні загрози, що виникають у книзі, і для людей і для мистецьких творів, текст написаний без посилення страшних контрастів і сприймається зацікавлено. Ця історія однаково сподобалася всім – і дорослим і дітям. Теж варто зауважити, що всі три історії будуть цікавими дітям, які вчаться читати.

Шкода, що це було всього три книги детективних історій для дітей.

З цими пригодницькими історіями ми цікаво провели трохи сірий і холодний цьогорічний лютий і зрозуміли, що будемо шукати ще інші детективні історії. Ці книжки будуть добрим подарунком для учнів початкової школи. Варто поцікавитися про їх наявність у дитячій бібліотеці, бо книги Мар’яна Орлоня є здобутком польської дитячої літератури. Попри ледь вловимий польський контекст ці детективні історії цілком зрозумілі та дуже цікаві дітям з інших країн. Захопленого читання цих детективних історій.

Друга книжка про детектива Носика та його вірного друга Кубу, що написана Мар’яном Орлонем, перекладена Наталкою Мелетич та видана В-вом Старого Лева у 2017 році, має назву “Детектив Носик і викрадачі”

• 

Сюжет цієї історії трохи напружений і дещо несподіваний, а також сповнений багатьох цікавих деталей. Тут є старий млин біля якого вночі трапляється щось містичне, любителі детективних історій, що використовують їх сюжети в досить дивний спосіб, люди віддані своїй професії чи захопленню. І всіх їх об’єднує одна ниточка, яка веде детектива Носика до розгадки дещо заплутаного викрадення.

І цей злочин має дуже особисте підгрунття. Чому? Тому що зник головний партнер детектива Носика, його пес Куба. Якось треба з цього вибиратися, вирішив пан Носик, і взявся читати листа, який заманив його в пастку.

Листи написані на папері – це окремі герої цієї пригоди. Спочатку це приємні побажання від шанувальників, а згодом і погрози. Але саме ці паперові докази дають можливість розгадати злі наміри двох не дуже певних осіб.

• 

Слід додати, що в цій історії Куба таки підтвердив статус незвичайного пса, поводив своїх викрадачів за носа і прискорив своє повернення додому.

В книзі як завжди в цього автора детально описані міські вулички та заміські краєвиди, а також гарно показано спілкування між жителями містечка, які допомагали розплутувати цей клубок таємничих співпадінь. Книжка навіть трохи повчальна, каже, що варто отримати добру професію чи захоплення для заробляння грошей, а не якісь там шахрайські схеми.

Ілюстрації від Єжи Флісака вдало передають деталі історії та допомагають краще уявити героїв цієї історії.

Книга абсолютно всесезонна для прочитання. Можна влітку під стукіт дощу по даху, можна восени під шурхіт опалого листя, чи взимку під рипіння снігу, а також слухаючи пташок навесні зануритися у ці пригоди. Ми читали цю книжку вголос. Було теж цікаво.

Також варто зауважити, що книжка написана простою, але багатою на синоніми, цікаві слова мовою. Тут немає довжелезних речень, на яких увага читатча, або провисає, або губиться взагалі. Поділ на розділи дозволяє читати її, як окремі епізоди довгої історії.

Цей літературний твір потрапив до мене випадково. Ми собі тут в Берліні дитячий обмін книжками організували. Так до наших рук потрапила книжка з лаконічною назвою та темними сторінками Кажан Жан.

Забігаючи наперед скажу, що кажаняча тема цікава дітям в багатьох аспектах. Головна інтрига полягає, що кажани загадкові тварини (не казкові, а справжні), яких важко побачити, бо основна їхня життєдіяльність припадає на темну пору доби. З обкладинки на нас дивилася дівчинка позаду якої (як потім виявилося не позаду, а заплутані у волоссі) сиділи три чудові меленькі кажани. Текст книжки написаний білим на чорному був проілюстрований фрагментами з життя кажанів,

До слова сказати, що видавництво було мені зовсім незнайоме і не випадково. Я згодом дізналася, що власником цього видавничого проекту та автором твору є відома скандалістка (закреслено), шляхетна пані на ім’я Оля. Вона є мамою трьох дітей і вирішила, що в цьому житті у неї не реалізована ще важлива місія, бути авторкою казкових історій та повчальних книжок для дітей. Ну, ок, подумала я. Людина заснувала для цього видавництво, тож має серйозні наміри і мабуть потужну команду помічників.

Тепер до реальної чи мабуть казкової історії. Я прочитала її повністю. Мій син заснув на моменті про школу, де директором був пан Вурдалака. Перед тим він уважно роздивився всі ілюстрації, де його зацікавили крила і зуби кажанів. Запитав про кротів, і чому одному з кажанів стало погано, також поцікаввся чому дівчинка сидить на хмарі і потім зауважив, що в неї є крила. Ілюстрації чудові. Текст, якщо чесно вийшов трохи плутаний. Ідея хороша на прикладі з життя кажанів чомусь (але в книзі це якось затерлося, коли кажан обпікся) навчитися чи щось осмислити. Дві ідеї подолати страх та іти за мрією приписані вже в кінці тексту і губляться поміж страхів, які викликає лікар Упир Чортович (чому вона його так назвала? він же все таки рятівник). Моментами складається враження, що авторка проговорює якісь свої дитячі та дорослі страхи (але не дає підказок як іх подолати), наприклад, заплутаних кажанів у волоссі.Чи паню Совелію, котра розлучилася з чоловіком. Кажаняча школа теж не місце радості, а радше страху. Тема відвідин церкви з органом якось дуже білими нитками пришита. Нічого, що церковні відправи у той час доби коли кажани сплять? Авторка чітко прописала (близько опівночі) час активності кажанів, а потім про орган в церкві. Образ дівчинки ангела, як уособлення добра в ультрамодних кросівках. Чи солов’я, що читає реп. Окремі слова запозичені з повсякденної мови (порядки, калабані, фіранки, цьоця, зашмарканий) слова трохи випинають з тексту. Але в цілому, якщо не заглиблюватися в деталі історія кажана Жана відбулася, як і презентація книги. Позитивним є той момент, що люди з телевізора (а з авторкою ми познайомилися саме завдяки її діяльності в телевізійних програмах та скандалів з ними пов’язаних) радять читати книжки. Дебютна історія від шляхетної Олі (саме Оля, а не Ольга написано на обкладинці) вийшла трохи заплутаною, з цікавими малюнками, але аж ніяк не скандальною.

Коли краще читати, а коли ні? Для подолання страхів. Як наприклад, Жан жив у темряві, кажанята скакали на скакалці з сушених червяків та гралися у м’яча змотаного з видертого з людей волосся і нічого всі вижили і навіть мрію здійснили. Чи коли хочете потренувати уважність у дитини. Де авторка використовує частину слова ультра-, чи її твердження не співпадають по часу, фактах і т.д..

Вразливим дітям не варто перед сном, бо директор Вурдалака і лікар Упир не сприятимуть рожевим та світлим снам.

Малюнки кажанів дуже чудові та їх можна використати для складання власних історій. Більше про кажанів від науковців тут

І до речі кажани заплутуються у волосся тільки в нашій уяві. Декілька наукових фактів про рукокрилих

Маєте бажання поговорити з дітьми про добро і зло. Є чудове рішення від музичного гурту Танок на майдані Конго. Фагот та Фоззі презентували ще влітку 2015 чудовий анімаційний кліп про українського супергероя. Візуалізував, та що вав! цю історію Сашко Даниленко. Хто не знає де і як шукати, то можна нижче переглянути відео з офіційного каналу ТНМК

Але мова сьогодні піде про книжку, яку видали роком пізніше і де домінує текст, а не візуальний ряд. Вийшло теж дуже цікаво. Головний герой стриманий, справедливий та суперсильний Гупало Василь з яким головний оповідач книжки Левко Триндун познайомився на ярмарку.

Події розгортаються десь в околицях Миргорода та на берегах малих та не дуже річок, що впадають в Дніпро. Є в книжці більш детальні топографічні подробиці, але, то вже самі, будь-ласка читайте. Ще тут є і про порятунок від німих людей, що спочатку були розбійниками, а потім змінилися і стали жити звичайним хліборобським життям. Але, на жаль не всі, бо у лісі, час від часу, давали про себе знати різні місцеві розбійники та й усілякі зайди. Тому рятувальних робіт для Василя, який гупав усе зле завжди вистачало.

Ще, нігде правди діти, виявляється, що поганих трафунків стається більше, ніж є на світі надзвичайних героїв. І не завжди, коли приходиш малювати, то тобі це вдається, бо люди замість позувати для колективного портрету можуть розпочати бійку і доведеться всіх втихомирювати.

Ще з перших сторінок оповіді читач може познайомитися з цікавим жіночим персонажем. Це молода жінка, яку звати Премудра.

П’ять з половиною пригодницьких історій завершуються так, що далі буде… Ми будемо з радістю читати продовження цієї історії.

Кому і як читати. Ця книга ддя неспішного читання, обговорення і коментування. Цікава і дітям і дорослим. За її мотивами можна малювати, грати ігри і робити пригодницькі та мистецькі квести. Гупало Василь між іншим ще чудові глечики робив. Все більше нічого не скажу, прочитайте будь-ласка цю чудову книгу історій, які пережив Гупало Василь.