Цей пост буде не про конкретну книжку, а про чудового дитячого автора. Цей автор жив і творив у східної частині Австрії, федеральній землі Бургерланд. Цей природній ландшафт присутній в його казковий історіях. Ервін Мозер є автором більше сотні чудових дитячих історій, які читають діти в багатьох країнах світу, більш ніж на 20 мовах. Українською книжки цього автора доступні з 2017 року Є всього шість книжок (будемо сподіватися, що згодом цей список розшириться) автора, які переклали та видали Видавництво Старого Лева та Чорні Вівці.

Зануритися в творчість автора можна і відвідавши сайт музею Ервіна Мозера у його рідному місті в землі Бургерланд. Тут зібрані його рукописи, ілюстрації персонажів, художні роботи візуалізовані важливі епзоди з життя.

Ервін Мозер це цікавий австрійський дитячий письменник та ілюстратор, який оновив погляд на тексти та ілюстрації в дитячій літературі. І подібно йому це чудово вдалося, про що свідчать численні відзнаки та призи німецьких та міжнародних літературних конкурсів. Але найбільшим визнанням є любов і захоплення нових генерацій читачів.

В чому особливість дитячих історій Ервіна Мойзера? Головні герої – це звірята: миші, ховрахи, їжаки, черепахи та інші тварини, які відображають певні риси людської поведінки. З ними трапляються цікаві пригоди в цікаво описаних ландшафтах саме цієї частини Австрії.

Почати занурення у цей світ казкових героїв українською можна за допомогою історій на добраніч, які у кількості трьох різних, досить об’ємних за обсягом збірок, видало арт-видавництво дитячої літератури Чорні Вівці

Простежити за досить неймовірними пргодами двох мишенят винахідників та дослідників можна за допомогою історій про Мануеля та Діді, що видало Видавництво Старого Лева

Наше сімейство вже четвертий рік в Берліні та трохи освоїлося в читанні та розумінні німецької мови, то ми спробуємо прочитати декілька історій в оригіналі. Також ми отримали з України історії від Ервіна Мозера, що були видані у видавництві Чорні Вівці. У наших українських берлінських друзів є також Мануель і Діді, що видані українською у видавництві Старого Лева. Маємо чудовий список для занурення в світ казкових пригод від Ервіна Мозера.

Свої враження ми опублікуємо в наступних публікаціях.

Насправді було б чудово якщо цих захопливих детективних історій було більше. Оповідає автор захопливо, персонажі актуальні і цікаві, розслідування динамічні.

Третя історія з серії книжок про детктива Носика, теж нам дуже сподобалася. Тут розповідається про три епізоди з життя детектива та його помічника, де він застосовує свій нестандартний підхід та професійну солідарність.

Третя книжка має назву “Як детектив Носик здивував Нові Липки” і вона цілком відповідає вмісту, бо методи викриття дрібних шахраїв, амбітних брутальних злодюг та хитрих невловимих крадіїв здивуюють навіть досвічених читачів детективів.

Ця книжка складається з трьох розділів, кожен з яких є захопливим завершеним розслідуванням. Тут ви дізнаєтеся і про митців місцевого масштабу, творчістю якого особливо пишаються жителі містечка, і про детективну історію, яка закінчилася тільки почавшися, навколо шахового клубу і звичайно про надзвичайну спостережливість пана детектива у викритті особливо спритного крадія. Пес Куба допомагатиме своєму напарнику, коли добрими чи іронічними словом, а коли працюючи як професійний шпіон.

Перша пригода заглиблює нас у мистецтво та поганців, що зазіхають на мистецький спадок. Усі схвильвані, бо дізналися, що планується викрадення дуже цінного експонату з музею Нових Липок. Просто запобігти крадіжці це пів справи, а от як змусити злочинців зізнатися. Читайте, цю історію і дізнаєтеся.

Друга історія теж виглядала на початку досить гучним злочином, але пан Носик уважно співсавивши факти обіграв шахрая, поставивши йому шах і мат.

Третя історія відбулася під час важливої для всіх жителів міста події, у той час, коли мешканці вийшли з своїх домівок і заповнили всі публічні місця. Прибули туди, як бджоли до нектару, деякі не зовсім певні, а точніше сказати досвічені в злочинах особи. Але якщо у вашому місті мешкає, такий досвічений детективний тандем, як пан Носик і його друг Коба, то все під контролем.

Попри численні загрози, що виникають у книзі, і для людей і для мистецьких творів, текст написаний без посилення страшних контрастів і сприймається зацікавлено. Ця історія однаково сподобалася всім – і дорослим і дітям. Теж варто зауважити, що всі три історії будуть цікавими дітям, які вчаться читати.

Шкода, що це було всього три книги детективних історій для дітей.

З цими пригодницькими історіями ми цікаво провели трохи сірий і холодний цьогорічний лютий і зрозуміли, що будемо шукати ще інші детективні історії. Ці книжки будуть добрим подарунком для учнів початкової школи. Варто поцікавитися про їх наявність у дитячій бібліотеці, бо книги Мар’яна Орлоня є здобутком польської дитячої літератури. Попри ледь вловимий польський контекст ці детективні історії цілком зрозумілі та дуже цікаві дітям з інших країн. Захопленого читання цих детективних історій.

Друга книжка про детектива Носика та його вірного друга Кубу, що написана Мар’яном Орлонем, перекладена Наталкою Мелетич та видана В-вом Старого Лева у 2017 році, має назву “Детектив Носик і викрадачі”

Сюжет цієї історії трохи напружений і дещо несподіваний, а також сповнений багатьох цікавих деталей. Тут є старий млин біля якого вночі трапляється щось містичне, любителі детективних історій, що використовують їх сюжети в досить дивний спосіб, люди віддані своїй професії чи захопленню. І всіх їх об’єднує одна ниточка, яка веде детектива Носика до розгадки дещо заплутаного викрадення.

І цей злочин має дуже особисте підгрунття. Чому? Тому що зник головний партнер детектива Носика, його пес Куба. Якось треба з цього вибиратися, вирішив пан Носик, і взявся читати листа, який заманив його в пастку.

Листи написані на папері – це окремі герої цієї пригоди. Спочатку це приємні побажання від шанувальників, а згодом і погрози. Але саме ці паперові докази дають можливість розгадати злі наміри двох не дуже певних осіб.

Слід додати, що в цій історії Куба таки підтвердив статус незвичайного пса, поводив своїх викрадачів за носа і прискорив своє повернення додому.

В книзі як завжди в цього автора детально описані міські вулички та заміські краєвиди, а також гарно показано спілкування між жителями містечка, які допомагали розплутувати цей клубок таємничих співпадінь. Книжка навіть трохи повчальна, каже, що варто отримати добру професію чи захоплення для заробляння грошей, а не якісь там шахрайські схеми.

Ілюстрації від Єжи Флісака вдало передають деталі історії та допомагають краще уявити героїв цієї історії.

Книга абсолютно всесезонна для прочитання. Можна влітку під стукіт дощу по даху, можна восени під шурхіт опалого листя, чи взимку під рипіння снігу, а також слухаючи пташок навесні зануритися у ці пригоди. Ми читали цю книжку вголос. Було теж цікаво.

Також варто зауважити, що книжка написана простою, але багатою на синоніми, цікаві слова мовою. Тут немає довжелезних речень, на яких увага читатча, або провисає, або губиться взагалі. Поділ на розділи дозволяє читати її, як окремі епізоди довгої історії.

Зима цього року була особлива, бо далеко не намандруєшся. В січні ще якось вдавалося протриматися від спокуси засумувати, а от в лютому рутина зовсім затягнула нас. Рятівними томиками (якщо так можна сказати) зовсім несподівано став дитячий детектив. Вірніше ціла добірка дуже цікавих детективних історій. Їх збирала наша старша читачка і вони сподобалися нашому молодшому п’ятиітньому читачеві.

Цих історій авторства польського дитячого письменника Мар’яна Орлоня є три, і вони в різні роки в перекладі Наталки Малетич були видруковані Видавництвом Старого Лева.

Події історії розгортаються в невеликому польському містечку, куди перебрався детектив на пенсії пан Носик з своїм псом Кубою.

До речі цей персонаж дуже цікавий і захоплює слухачів та читачів з перших сторінок. Ми взяли лупу для антуражу, улюбленого лемура, бо він теж полюбляє детективи та під настрій гармоніку і взялися розплутувати загадкові історії разом з головними героями.

А остання пригода, яка насправді знайомить нас з головними героями, детектива Новика пов’язана із одним цікавим персонажем та однією крадіжкою.

Цей дивний персонаж навіщось, що пес Куба відразу з’ясував, начепив штучну бороду. А через крадіжку важливої сімейної реліквії одного поважного пана, може серьозно постраждати репутація іншого добродія. Тому за діло беруться двоє досвічених детективів.

Не можна сказати, що гіпотези двох детективів співпали, до певного моменту у кожного з них була своя версія. Крадій трапився не дуже досвічений, його власне вабила не сама річ, а таємниця яку вона мала розкрити, тому він залишив сліди. По який крок за кроком рухаються головні герої.

Книжка написана чудовою мовою, сюжет розкривається без провисань та надмірного поспіху, події описані в книжці добре сприймаються на слух. Є звичайно слова, дуже цікаві імена значення яких варто додатково пояснити, однак це робить процес ще цікавішим і захопливим.

Події описані в детективній повісті відносять нас і до потреби знати свою родину і трохи глибше розкривають, як важливо щоденні звички, приятельські теревені. Все це, попри динамічність детективного жанру, автор дуже майстерно вплітає поміж рядків твору.

Особливий інтерес у малого читача побудив пес Куба. Який на основі почутої інформації, зробив висновок, що зрозуміти собачу мову і головне поговорити з псом на рівних, можна буде тільки тоді, коли ти довго будеш працювати детективом.

Декілька слів про ілюстрації. Попри те, що вони чорно-білі, а сучасна генерація бажає кольору, вони чудові. Особливий стиль, притаманний коміксам чи гумористичним журналам, створює передумови для додумування кольорів та розвитку уяви.

Що сказати, перша книжка з цієї серії цікава, динамічна, багата на події, але не первантажена деталями. Ми читали по частинах, без прив’язки до розділів, багато коментували та обговорювали. Ну, а що ще робити довгими темними вечорами лютого.

Цьогоріч різдвяноноворічний час особливий. Віртуальні контакти, відеовітання та особливі зусилля щодо підтримання святкового настрою. Ми в Берліні, де свята закінчуються акурат першого робочого дня після першого дня Нового Року. Як не втратити відчуття свята та не розкиснути? Зрозуміло, що потрібно щось особливе. Казкова історія, де всі пригоди та перепетії закінчуються добре. Де поганці покарані, а ті, хто вірить у чудо неодмінно стають його свідками.

І ми знайшли таку чудову історію, яка допомогла нам зануритися у магію приготувань до Різдвяних Свят і подарувала радість. Нею виявилася Різдвяна історія ослика Хвостика, яку ми придбали в Україні ще влітку 2019 року. Книжка красиво стала на полиці чекати свого часу, бо вона без кольорових малюнків, не товста, але і не тонка і там багато тексту. Ми вибрали формат сімейного читання і ця книжка наповнила наші вечори теплом, пригодами і радістю між кінцем 2020 і початком 2021 років. Ми почали читати її в останній тиждень старого року і завершили в перші дні нового. Дуже символічно виявилося.

Книжку написав Олександр Гаврош, намалювала Світлана Сова, видало у 2019 році видавництво Фонтан Казок. Прочитана книжка подарувала читачам надію та оптимізм.

Це історія про тваринку, яка дивним чином опинилася в передгір’ї Карпат, живе у духовному центрі, де влітку оздоровлюється багато дітей і дарує всім радість. Але добрі люди вони досить часто безхитрісні та наївні, тому кожен поганець хоче відібрати в них трохи радості і збагатитися. Так сталося і з отцем Теодором з садиби якого за декілька днів до Різдва вкрали маленького улюбленця ослика Хвостика. Ця тваринка це був не тільки подарунок від владики, що опікувався, щоб дозвілля дітей було цікаве, а й важливий фрагмент щорічного Вертепу, де ослик Хвостик грав свою роль. Як тільки ослика виманили з його теплої стайні та випхали в темну ніч на гору, де він добряче налякався сам та налякав інших, закручується цілком детективна історія.

Читачі дізнаються дуже багато нового та цікавого про життя декількох сіл та невеликого міста, де встиг побувати за час своїх передріздвяних пригод ослик.

А пригоди в нього були ого-го! Під час своєї вимушеної мандрівки, що розпочалася після втечі від викрадачів в житті ослика зявляються і сержант Кузька, і дві поважні пані, що живуть подалі від людей, і працьовитий майстер на пенсії, що має невеличку дачу, і бандити, і мешканці ромського поселення, і сім’я з маленьким Миколкою. Для всіх цих людей зустріч з Осликом Хвостиком стала початком змін у житті, пригод чи приємним спогадом. Для декого сигналом, що треба відмовитися від своїх намірів та залякувань, припинити свої злодійства. Єдиним безсумнівним моентом, що обєднує цих героїв, є особливо трепетне очікування Різдва.

Головний герой цієї історії теж має потаємну мрію, зустріти подружку овечку Берту. І саме поклик іти за мрією стає поштовхом до щасливого завершення цієї неймовірної пригоди.

Особливої уваги заслуговує локація у цій історії. В описі місцевості, де відбуваються події, добре прочитуються мальовничі локації Закарпаття. Передгіря Карпат, але з того іншого боку. Як привид з минулого в цьому культурному ландшафті виглядає напівзакинутий маєток. Він, своєю появою в цій пригоді, відсилає нас у минуле цих країв. Ромське поселення, що притулилося десь між межами сіл і є частиною сьогодення теж вписане в історію надзвичайно вдало.

Такі пізнавальні деталі роблять цю книжку затребуваною для розуміння та пізнання українського сьогодення поза великими містами чи дуже глухими селами.

Ця повість від Олександра Гавроша могла б стати чудовою основою для сценарію фільму сучасної різдвяної історії. чи короткого серіалу. Все настільки динамічно і водночас глибоко і тепло описано, що ця книжка потребує більшої уваги.

Можливо вона просто чекає своєї особливої нагоди, а ми чекатимемо на продовженя історії від Ослика Хвостика анонсоване автором в кінці книжки.

Ми читали вголос невеликими уривками, з коментарями та обговореннями. Історія сподобалася всій нашій сім’ї. Це така книжка, яку справді вартує придбати до сімейної бібліотеки. А можливо ще комусь подарувати, щоб поділитися передчуттям Різдвяного Дива.

Мамський Блог бажає всім читачам затишного і теплого святкування Різдвяних Свят. Не втрачайте віри в дива! Долучайтеся до їх творення своїми мріями!

Цю книжку ми купили одразу після її виходу, прочитали і сховали. На шафу. А потім знайшли. І дуже зраділи. Бо в час страшних і сумних історій, дуже хочеться перестати боятися. І тут готуючись до свят ми знайшли книжку, яка як і її герої ховалася в шафі. Ні, наша книжка про монстрів ховалася на шафі.

Чудове видання від видавництва “Фонтан казок”, що вийшло у 2018 році, ще доступне для придбання, авторства Олега Чаклуна “Монстри, що живуть у шафах”. Це чотири чудових казкових історій з дуже оригінальними ілюстраціями від Оксани Липки. Книжка пропонована для сімейного читання. Її можна проковтнути одразу, а можна смакувати частинами.

Пан Автор начаклував чудовий, приправлений смачними словами і словечками текст, а пані Ілюстраторка створила неймовірні шиті ілюстрації. Так! Все вірно! Ілюстрації, перш ніж потрапити до книжки, були складені з різнокольорових, фактурних клаптів тканини. За допомогою стібків виділені силуети головних героїв. Вийшло неймовірно!

В анотації вказано, що книжка призначена для спільного читання. І це чудова рекомендація, бо розтягнули читання, розглянання та коментування цієї казкової історії на чотири вечори.

Всі історії дуже сподобалися моєму п’ятирічному сину. Тут є все, що люблять дітлахи в такому віці: хованки, секрети, незнайомці, що стають приятелями і звичайно відповідь на питання, чи є страшними монстри, що живуть у шафі чи іншому місці для складання речей. Бо на думку п’ятирічних дослідників, якісь загадкові істоти там живуть. Але вони потребують вивчення і опису.

За допомогою Олега Чаклуна ми дізналися про цих монстрів, що живуть у шафах багато нового. Які вони бувають? З яких матеріалів утворюються? Як часто можна зустріти і настільки агресивні та небезпечні при зустрічі з людьми?

Ілюстрації від Оксани Липки оригінальні і надзвичайно теплі. Можна довго розглядати деталі малюнків і чудово вистрочених букв. До речі такий спосіб виділенння окремих літер спонукає додатковий інтерес до їх вивчення.

Тепла історія про монстрів та їх приятелів, чудова ідея для казкотерапії.

Зараз зрозуміло, що видавництво не планує продовжувати видання наступних казок з цими героями, але запитання від маленького читача було про те, що трапилося з ними далі.

За збігом обстави до рук потрапила книжка від чудового Всеволода Нестайка з досить незрозумілою назвою “Чорлі”. Взялися з`ясовувати чи це одруківка чи ребус до захопливої історії.

Книжка видана у 2012 році у видавництві “Час Майстрів” в серії “Рекомендуємо почитати”, проілюстрована цікавими малюнками від Ірини Смирнової.

Події, що описані в п’ятнадцяти розділах історії, відбуваються в досить незвичному вискогірному місті Дивограді, що межують ще з деякими чудернацькими землями з людьми та звірами. Живуть люди під керуванням короля та королеви досить непогано. До певного моменту, коли в прикордонні цієї чудової країни міста не з’являється один дуже тривожний і налаштований робити погане персонаж. Робить він псує події, зовнішній вигляд людей за допомогою чарів. Але тут з’являється ще дивний кіт та не менш загадковий хлопчик, що всього боїться. І тут то закрутилася така історія…

В цій короткій та динамічній історії є:

• казкова принцеса та її наречений;
• хлопчик який дуже боявся, але чомусь мав страх собі в цьому признатися;
• кіт з чудернацьким характером, який вмів трохи чаклувати;
• поганець, що в кінці перестав бути злюкою;
• трохи циркових артистів;
• королівське весілля, що було схоже на вечірку
• і ще багато цікавих моментів …

І з’ясувалося, що кіт назвався Чорлі, через чорний колір свого забарвлення. Автор написав невелику, динамічну та дуже цікаву історію, де за допомогою казкового суспільства дуже зрозуміло пояснює окремі прояви людського суспільства. Експерти радять до прочитання, ми підтверджуємо цю пораду. Книжка чудова і для читання та розглядання.

Цього 2020 року тривожне завершення зими переросло в панічне очікування весни. Весняні місяці були сповнені страху, невпевненості та переживань.

Сценарій переживання та перебування цих подій у всіх сім’ях різний, однак варто занотувати, які моменти справді допомогли. Варто зрозуміти батькам і пояснити дітям, що кожна ситуація має свій початок і своє завершення. Відмова від одних планів, означає можливості для інших.

Перше це відволікаючі моменти. Коли тривожність переповнює, діти не розуміють, чому їм потрібно залишатися вдома, краще на щось відволіктися. Наприклад, спостереження за тим, що відбувається в дворі, або почати шукати пензлики для малювання по всій квартирі. І перше і друге нам дуже допомогло для заспокоєння. А ще є такий момент, що коли шукаєш одне, обов’язково знаходиш щось інше. В такому випадку процес пошуку перетворюється на цікаву гру.

Спостереження за погодою і природою це дуже корисна ідея для дорослих і дітей. За тим як рухаються хмари чи з якою періодичністю відбуваються пориви вітру можуть почати спостерігати навіть самі непосидючі діти.

По друге, сприйняти це перебування вдома, як гру, де є чітко прописані правила. Перші дні та тижні ізоляції особливо допомагає оголосити правила та сформувати певну послідовність дій для кожного члена сім’ї. Варто бути готовим і мати запасний варіант, коли запропонована ідея не спрацювала. Кожен попри дотримання правил спільного існування має мати можливість побути на самоті з своїм улюбленим заняттям. Для найменших дітей у цей час хвилювання проявляється в тому, що вони стають тінями своїх батьків і потребують постійної уваги. Спільне малювання, ліпка, різання паперу і все таке подібне допомагають. А ще можна робити перші дні всі повсякденні справи. Звичайно це ситуація стосується переважно дошкільнят. Для школярів найважче розмежувати робочий і вільний час. Нудну вправу можна розтягнути на цілий день, в результаті ніяк не просунувшись у списку справ і не відпочивши. Не виходить, роби інше, це спробуєш з іншого заходу.

Найважче школярі за моїми спостереженнями сприймають те, що поїздки, вечірки, походи в кіно та інші події скасовуються. Цю інформацію треба подавати дозовано і відразу пропонувати якусь альтернативу у вигляді сімейного перегляду фільму чи цікавого запису он-лайн трансляції.

Для школярів, а особливо чутливих тінейджерів дуже добре допомагають різні творчі активності (малювання, вирізання, розмальовки, ліпка). А батькам дуже допомагає, коли вони у творчості об’єднуються з дошкільнятами. Такі моменти теж бувають!

Найважче організуватися на перших тижнях, наступні тижні треба трохи напружитися, щоб не було нудно. Також важливо не передавати дітлахам приклади ниття, страху майбутніх проблем. Понийте, коли всі сплять.

А стосовно скасованих мандрівок, то можна сформувати цікаві маршрути і околицями тієї місцевості де ви живете. Велика експедиція у пошуку жуків, чи квест, хто перший побачить джмеля. Ідей безліч, переконайтеся самі.

Варто для себе усвідомити, що це тимчасово. І якщо одні шанси втрачені, то обов’язково зявляться інші.