Однією з особливостей цьогорічних новорічно-різдвяних свят було те, що багато цікавих речей для дітей були або ризиковані, або недоступні. Тому ми дуже добре зкомпенсували це книжками. Частина видань, з огляду списку минулого року, деякі ті про які ми писали, є також новинка збірка історій про творців Різдва. Мамський блог зробить короткий огляд прочитаного з коментаріями в якому форматі було б цікаво читати.

Перше – це “Нова радість стала” від Абабагаламаги. Це не щоб читати, бо це збірник колядок і щедрівок з нотами та кодами для прослуховування, а щоб розглядати. Неймовірні ілюстрації при детальному розглядання яких наповнюєшся різдвяним настроєм і стаєш щасливим. Книжка – концерт плюс візит до музею мистецтва.

Два – це “Червона одежина для маленької пташини” від видавництва Каламар. Навіть якщо у вас немає власних малюків, купіть її погортайте, почитайте і подаруйте знайомим, чи тим маленьким людям, які вам дорогі.

Три – це не про Різдво, але про радість і доброту. Неймовірна історія з ілюстраціями у цікавій техніці від Грасі Олійко “Історія, яку розповіла Жука”. Що робити з цим виданням від ВСЛ? Те саме, що і з попереднім.

Чотири – купіть дві, ми так і зробили, але треба було більше брати :). Це збірка, що оповідає, хто ті люди, що забезпечують нам святкову атмосферу. Дуже актуально у заточеному з пелюшок на споживацтво суспільстві. Автори різні, всі короткі історії класні. Це книжка “Хто творить Різдво” від видавництва Чорні Вівці

П’ять – як вже ідете до Овечок в гості, то зверніть увагу на ще одну збірку, але вже від однієї авторки. Засинати під історії про тваринок, що мають приготування та очікування свят дуже цікаво. “Різдвяні історії під подушку” від Наталі Пашинської гарна книжка для тих, хто любить слухати про пригоди тваринок, що розмовляють.

Шість – “Муха, дзвоник і Різдво” від Віки Мазюк у Видавництві Старого Лева. Ця історія для тих, хто вже добре читає і має час і натхнення на канікулах це зробити. Історія гарна, динамічна, фантастична з цікавими персонажами зі світу людей, тварин та чарівного потойбіччя.

Сім – це “Різдвяна історія” від Чарльза Діккенса у перекладі Івана Андрусяка від ВСЛ. Навіть якщо читали, то почитайте ще раз і різні екранізації подивіться також.

Вісім. Це українська версія різдвяної історії від Олександра Гавроша “Різдвяна історія ослика Хвостика”. Про неї ми писали тут Ми б дуже хотіли, щоб по ній зняли кіно чи мультик, бо дуже вона душевна і тому пишемо послання Всесвіту ще раз.

Звичайно є ще інші цікаві книжки до яких ми ще не добралися, чи закінчився наклад поки ми добралися. Однак радує те, що такі історії є. Тому Мамський блог бажає приємного святкового і зимового читання.

Часом бувають дні і настрої, коли хочеться кудись сховатися і зануритися в якийсь затишних куточок цього багатоманітного, але часом не зовсім дружнього світу. Однією з таких дитячих книг, що може скласти товариство в такій ситуації, є книжка Томо та його кит від Катерини Міхаліциної та Оксани Драчковської, що видало видавництво Крокус у 2019 році. Мамський блог натрапив на цю книжку випадково, вона має досить невеликий розголос в мережі, але обнімаюча сила цієї книжечки надзвичайна. Це видання доступне в багатьох українських онлайн магазинах і ми рекомендуємо його, по можливості, мати у дитячій бібліотеці.

Ця історія трапилася в підводних глибинах, які так чудово для своїх читачів зобразила Оксана Драчковська. Саме цей багатовідтінковий блакитносиній притягує і тримає увагу малих читачів. Хоча синій зазвичай холодний, але в цій книзі він зігріває.

Натомість холодним віє від рухливого яскравого табуна рибок з виряченими очима, що намагаються в морських глибинах спіймати в своїх очах досить небезпечні промені сонця.

Головні герої цієї казкової історії великий кит і маленька рибка, мають одне спільне переживання. Вони не зовсім схожі на численне рибкове товариство з великими очима, що змагається між собою за відображення сонця в очах. Томо, маленька рибка, має невеликі очі, але досить уважний до інших погляд. Кит, хоч і величезний та величний, однак очі має зовсім маленькі. Разом вони знаходять спільний погляд на підводне життя і розділяють те, що ми називаємо щастям. Мамський блог не буде переказувати зміст, але сподіваємося, що потенційним читачам вже цікаво.

Повністю всесезонна, досить зручна для мандрівок книжка. Текст розподілений таким чином, що ця казкова історія буде пасувати і тим дітям, що опановують навички читання. Ми читали перечитували цю книжку декілька разів вголос. На деяких сторінках літери надруковані білим на темному тлі. Дошкільнятам можна рахувати знайомі літери спочатку одного, а потім іншого кольору. Для нас з п’ятилітнім сином це терапевтична книжка, яку ми час від часу перелистуємо.

Ілюстрації мають якусь притягальну силу та безліч цікавих деталей. Наприклад, бульбашки чи силуети рибок, які добре рахуються, коли треба зайняти час в громадському транспорті чи авто. Окреме дякую видавництву Крокус, що друкує книжки у м’якій обкладинці, вони дуже зручні для малих читачів та їх можна брати в мандрівки.

Весна – час оновлення. Книжка від видавництва Крокус, що якнайкраще пасує до цього настрою. Коротка історія з художнім текстом та фактами із життя найвищої вершини Українських Карпат, яку написала Катерина Міхаліцина та дуже тепло проілюструвала Світлана Балух нам з п’ятирічним сином дуже сподобалася.

Гори – це простір. Гори – це висота. Гори – це щастя. І сидячи тут у неймовірно рівнинному Берліні, ми подумки за допомогою цієї чудової книжки переносимося в Карпати. Вирушаємо в мандрівку на Говерлу, яка в цій історії заквітчана рододендроном, якого ми всі знаємо як червону руту. Йдемо шукати червону руту:) І знаходимо її, зустрівши по дорозі інших мешканців і гостей (часом не дуже чемних) цієї гірської вершини.

Ні, нечемні гості, це не овечки, а дехто інший. Це не дуже добре проінформовані про гірські ландшафти люди. Насправді ця вершина дуже символічна для українців, це найвища точка нашої держави і одне з дуже популярних місць літнього гірського відпочинку. На жаль, відсутність досвіду відвідання таких місць та ігнорування правил поведінки засмічують та руйнують середовище проживання живих організмів.

Але всіх цих відвідувачів обєднує бажання зануритися в світ пригод і відкриттів. Бо Говерла це гора – загадка, гора – сюрприз і гора – чудова нагода подивитися на цей дивний світ згори. І побачити багато всього одночасно. І хвилясті від минулорічної трави полонини і неймовірний цвіт високогірних квіток і манюсінькі поселення в долині. Це якщо гарна погода.

А коли хмари вирішили, що буде дощ, то відчути неймовірну секретність своєї експедиції і пережити мінливість стихії.

Багато хто приходить в гори слухати їх і насолоджуватися почутим. Є в цій історії і такий епізод. До речі ця ілюстрація найбільше всього сподобалася малому читачу. Насправді у горах ти завжди ближче до зірок.

Наша сім’я дуже любить мандрувати: бизько чи далеко, довго чи на один день. Особливо ми любимо гори. І тому книжка про Говерлу занурила нас у спогади та надихнула на нові мандрівки. Таких книжок про природні ландшафти хотілося б бачити більше і частіше. Бо в Парижі і Венеції у наших книжкових мандрівках, ми буваємо частіше, ніж у Карпатах, Медоборах, заплаві Дунаю чи безлічі інших цікавих та неймовірно атмосферних місцях.

Текст цієї короткої історії доповнюється фактами про гірські ландшафти та Говерлу, для батьків, які бажають розповісти про Говерлу більше є ряд актуальних лінків.

Ілюстрації до цієї історії неймовірні. Точність передачі ландшафту та кольористика дуже вдало переносять нас в цю місину. Кожна наступна генерація дітей має свої особливості візуального сприйняття і часто малюнки, які подобаються батькам, не заходять так само їх дітлахам. У цій ситуації в книжці Говерла візуальна частина, особливо фрагменти з рододендроном та нічна ілюстрація в наметі, захопили обох.

В яких ситуаціях буде добре читати цю книжку? Це всесезонна розповідь, хоча описана літня Говерла, яку можна читати перед сніданком, перед сном і обіднім дріманням. Мяка обкладинка і формат книжки добре підходить для читання в дорозі, мандрівках, там, де треба почекати чи зробити паузу від рухливих ігор.

Детальні малюнки дають змогу відволіктися на інші деталі такі як чорниці, ожини, мох, лишайник, овечок, що пасуться на полонині.

До речі, а порахуйте, скільки овець пасеться на говерлянських схилах? А попереду? А позаду?

В цілому чудово, що видавництво Крокус започаткувало таку серію “Цікава Україна” і взялося друкувати невеликі, але змістовні книжки у мякій обкладинці.

Читайте про Говерлу і надихайтеся на підкорення нових вершин.

Чекатимемо на нові гірські книжки про крокуси, шафран, де в горах закінчується ліс і де сховалися ведмеді. 🙂

P.S. А на завершення фрагмет ілюстрації, яка дуже сподобалася батькам.

Квітка крокус – це весняний відчайдух, які попри мінливість погоди у цей час, зафарбовує наше ранньовесняне буття у яскраві кольори. Це дивовижно ніжні та водночас витривалі квіти. Часто вистромлюють свої ніжні пелюстки крізь сніг, тягнучись до світла, розстилаючи неймовірні килими серед минулорічного листя. І в дикій природі і в невеличкому міському садочку крокуси неймовірні.

• 

Тому не випадково, що реалізуючи ідею створення дитячого контенту, творча команда назвала своє видавництво іменем цього ранньоцвіту. І з 2019 року видавництво Крокус радує нас кольоровими і змістовними моментами. Наші віртуальні стежки перетнулися в соціальних мережах відразу після створення такого виробництва дитячого щастя, і з того часу Мамський блог надихається успіхами цього чудового видавничого проекту.

Перше, що зігріло нашу душу, це особливо тепле відношення команди видавництва до природничої тематики. Справді, попри бурхливий розвиток дитячого книговидавництва, цікаві дитячі книжки на тему довкілля та природного середовища в якому власне зростає дитина, зустрінеш не часто. Тому, коли у видавництва з’явилися серії Цікава Україна та Про природу ми затамували подих і стежили за новинками.

Продукція цього дитячого видавництва досить прицільно реагує на декілька запитів дитячої читацької аудиторії: зручний формат, оригінальні ілюстрації та зрозумілі дітям тексти.

Що зацікавило нас особливо?

Перше, це тепле, легке запрошення до відкриття здавалося б звичних речей з дитячої перспективи в книжці Валентини Вздульської “Я – Кіліманджаро”.

Друге, це неймовірно яскрава і свіжа серія книжок Цікава Україна. Про яку ми напишемо більше, бо це класні книжки.

Третє, це Книжка в якій можна побродити і щось цікаве знайти “Дивний лис і дивний ліс” від Галини Кирпи

Четверте, це історія, яку з-під води для нас дістала Катерина Міхаліцина і розмалювала Оксана Драчковська Томо та його кит.

Що ще? Тут є ще, скажу я вам.

Наприклад,

• книжки авторства Оксани Лущевської, яка неймовірно задовольняє запити найменшої читацької аудиторії;
• історії білінгви 100 казок Мами Гуски та Гарбузова відпустка;
• порція реготу в книжці Лімерики від Сашка Дериманського.

• 

А як же ж класика дитячої літератури, морщачи чоло, запитають досвічені дитячелітературознавиці і знавці. Запросто, є тут і таке теж.

Відомо, що скандинавська література відрізняється простим описом складних життєвих ситуацій, безліччю важливих деталей повсякденного життя та купою інших речей з терапевтичним ефектом, які роблять всіх і дітей і дорослих більш стійкими до негараздів. Тому такі історії зі Скандинавського півосторова є досить популярними серед дитячої аудиторії багатьох країн світу.

І вони вважаються новою класикою після визнання національними та міжнародними професійними спільнотами та за відгуками читачів.

Видавництво Крокус має в своєму портфелі (скоріше, це картата торба у квіти):

книжки Марії Парр з Норвегії у перекладі Галини Кирпи;

історію про Ліннею від Кристини Б’ерк теж переклала пані Галина;

пригоди Булькала від Руне Белсвіка з Норвегії, який був в Україні під час презентації перекладу своєї книжки українською;

історії від німецької авторки та ілюстраторки Крістіни Андрес для читання найменшим читачам.

Ще для малюків, які швидко дорослішають Видавництво “Крокус” приготувало історії про Лукаса, в перекладі з норвезької від Наталії Іваничук, авторства текстів Югана Б. Мйонеса та ілюстрації Ошільд Ірґенса

Ну а щось дуже модне? На рахунок модності не підтвердимо, а от актуальності так.

Дві сучасні книжки, про важливі аспекти людської фізіології, видані в Крокусі, дуже гарні.

Одна чутлива тема, це народження братика чи сестрички, що перевертає світ малюків і викликає купу питань, описана в книзі від Камілли Оттерлей та Лєне Аск у перекладі з норвезької від Ірини Сабор і має назву “Привіт, маля!”

Друга суперчутлива, важлива – це тема початку менструального циклу. Її видавництво переклало з англійської за допомогою Антоніни Ящук. Автори текстів Юмі Стайнз, доктор Мелісса Кан, класна візуалізація від Дженні Летема. Український переклад консультувала жіноча лікарка Наталя Лелюх, просвітницьку роботу в сфері жіночого здоров’я якої важко оцінити. Повна назва цієї книжки: “Поговоримо про місячні. Зрозумілі відповіді на зовсім не дурні запитання”.

Поки пишеться цей пост на Мамському блозі, впевнені що Видавництво “Крокус” готує для вас щось цікавеньке. Тому радимо звертати увагу на квітку крокуса на обкладинці, якщо ви шукаєте почитати, щось цікаве, кольорове чи актуальне.

Не проґавте!

Цьогоріч різдвяноноворічний час особливий. Віртуальні контакти, відеовітання та особливі зусилля щодо підтримання святкового настрою. Ми в Берліні, де свята закінчуються акурат першого робочого дня після першого дня Нового Року. Як не втратити відчуття свята та не розкиснути? Зрозуміло, що потрібно щось особливе. Казкова історія, де всі пригоди та перепетії закінчуються добре. Де поганці покарані, а ті, хто вірить у чудо неодмінно стають його свідками.

І ми знайшли таку чудову історію, яка допомогла нам зануритися у магію приготувань до Різдвяних Свят і подарувала радість. Нею виявилася Різдвяна історія ослика Хвостика, яку ми придбали в Україні ще влітку 2019 року. Книжка красиво стала на полиці чекати свого часу, бо вона без кольорових малюнків, не товста, але і не тонка і там багато тексту. Ми вибрали формат сімейного читання і ця книжка наповнила наші вечори теплом, пригодами і радістю між кінцем 2020 і початком 2021 років. Ми почали читати її в останній тиждень старого року і завершили в перші дні нового. Дуже символічно виявилося.

• 

Книжку написав Олександр Гаврош, намалювала Світлана Сова, видало у 2019 році видавництво Фонтан Казок. Прочитана книжка подарувала читачам надію та оптимізм.

Це історія про тваринку, яка дивним чином опинилася в передгір’ї Карпат, живе у духовному центрі, де влітку оздоровлюється багато дітей і дарує всім радість. Але добрі люди вони досить часто безхитрісні та наївні, тому кожен поганець хоче відібрати в них трохи радості і збагатитися. Так сталося і з отцем Теодором з садиби якого за декілька днів до Різдва вкрали маленького улюбленця ослика Хвостика. Ця тваринка це був не тільки подарунок від владики, що опікувався, щоб дозвілля дітей було цікаве, а й важливий фрагмент щорічного Вертепу, де ослик Хвостик грав свою роль. Як тільки ослика виманили з його теплої стайні та випхали в темну ніч на гору, де він добряче налякався сам та налякав інших, закручується цілком детективна історія.

Читачі дізнаються дуже багато нового та цікавого про життя декількох сіл та невеликого міста, де встиг побувати за час своїх передріздвяних пригод ослик.

А пригоди в нього були ого-го! Під час своєї вимушеної мандрівки, що розпочалася після втечі від викрадачів в житті ослика зявляються і сержант Кузька, і дві поважні пані, що живуть подалі від людей, і працьовитий майстер на пенсії, що має невеличку дачу, і бандити, і мешканці ромського поселення, і сім’я з маленьким Миколкою. Для всіх цих людей зустріч з Осликом Хвостиком стала початком змін у житті, пригод чи приємним спогадом. Для декого сигналом, що треба відмовитися від своїх намірів та залякувань, припинити свої злодійства. Єдиним безсумнівним моентом, що обєднує цих героїв, є особливо трепетне очікування Різдва.

Головний герой цієї історії теж має потаємну мрію, зустріти подружку овечку Берту. І саме поклик іти за мрією стає поштовхом до щасливого завершення цієї неймовірної пригоди.

Особливої уваги заслуговує локація у цій історії. В описі місцевості, де відбуваються події, добре прочитуються мальовничі локації Закарпаття. Передгіря Карпат, але з того іншого боку. Як привид з минулого в цьому культурному ландшафті виглядає напівзакинутий маєток. Він, своєю появою в цій пригоді, відсилає нас у минуле цих країв. Ромське поселення, що притулилося десь між межами сіл і є частиною сьогодення теж вписане в історію надзвичайно вдало.

Такі пізнавальні деталі роблять цю книжку затребуваною для розуміння та пізнання українського сьогодення поза великими містами чи дуже глухими селами.

Ця повість від Олександра Гавроша могла б стати чудовою основою для сценарію фільму сучасної різдвяної історії. чи короткого серіалу. Все настільки динамічно і водночас глибоко і тепло описано, що ця книжка потребує більшої уваги.

Можливо вона просто чекає своєї особливої нагоди, а ми чекатимемо на продовженя історії від Ослика Хвостика анонсоване автором в кінці книжки.

Ми читали вголос невеликими уривками, з коментарями та обговореннями. Історія сподобалася всій нашій сім’ї. Це така книжка, яку справді вартує придбати до сімейної бібліотеки. А можливо ще комусь подарувати, щоб поділитися передчуттям Різдвяного Дива.

Мамський Блог бажає всім читачам затишного і теплого святкування Різдвяних Свят. Не втрачайте віри в дива! Долучайтеся до їх творення своїми мріями!

Ця книжка живе і мандрує з нами майже три роки. І вона не набридає, бо там є цікаві віршовані тексти і дуже класні ілюстрації.

Ми купили її, бо на обкладинці жирафка намагається подивитися на все догори дригом, а всередині сховані бегемоти, крокодили, сова, собака, жук, дельфіни, восьминіг, носоріг, слон, чапля, баклан і жаби, що в морі не живуть. Ще є абсолютно конкретні поради (віршовані звичайно) як зарадити глюку та переповненій памяті компа, а також трохи про морський бій і про переполох у тринадцятому трамваї, який підглянув і завіршував автор.

Мова іде про збірку дитячих, слід додати дуже сучасних віршів від Івана Андрусяка “Лякація”. Збірку, що розмалювала Лілія Курцеба видало у 2017 видавництво Фонтан казок.

Книжкова обкладинка привертає увагу і підморгує до читача.

А що там далі? Вибух коротких віршованих історій про все на світі.

Несподівані запитання і ще несподіваніші відповіді. Трапиться нагода – поповніть бібліотеку цією невеликою, але насиченою книжкою. Її можна читати з дорослими, яких напевне захопить легкий стиль віршування Івана Андрусяка. Дітлахи, які знають літери – можуть пробувати читати. Хоча на книжці написано, що для школярів, дошкільнятам теж пасуватиме. Грати в слова з певними літерами, чи ще щось. Це той варіант видання, де ілюстрації та текст дуже добре збалансовані.

Які перваги цього формату книжки? Вона компактна, дітям зручно з нею самими давати раду. Вона весела і з цікавими запитаннями. Вірші, попри те, що це не умовно класичний стиль для української дитячої літератури, захоплюють дошкільнят і школярів. Це серія “Добрі вірші” і вони не просто добрі, а дуже добрі!

За збігом обстави до рук потрапила книжка від чудового Всеволода Нестайка з досить незрозумілою назвою “Чорлі”. Взялися з`ясовувати чи це одруківка чи ребус до захопливої історії.

Книжка видана у 2012 році у видавництві “Час Майстрів” в серії “Рекомендуємо почитати”, проілюстрована цікавими малюнками від Ірини Смирнової.

Події, що описані в п’ятнадцяти розділах історії, відбуваються в досить незвичному вискогірному місті Дивограді, що межують ще з деякими чудернацькими землями з людьми та звірами. Живуть люди під керуванням короля та королеви досить непогано. До певного моменту, коли в прикордонні цієї чудової країни міста не з’являється один дуже тривожний і налаштований робити погане персонаж. Робить він псує події, зовнішній вигляд людей за допомогою чарів. Але тут з’являється ще дивний кіт та не менш загадковий хлопчик, що всього боїться. І тут то закрутилася така історія…

В цій короткій та динамічній історії є:

• казкова принцеса та її наречений;
• хлопчик який дуже боявся, але чомусь мав страх собі в цьому признатися;
• кіт з чудернацьким характером, який вмів трохи чаклувати;
• поганець, що в кінці перестав бути злюкою;
• трохи циркових артистів;
• королівське весілля, що було схоже на вечірку
• і ще багато цікавих моментів …

І з’ясувалося, що кіт назвався Чорлі, через чорний колір свого забарвлення. Автор написав невелику, динамічну та дуже цікаву історію, де за допомогою казкового суспільства дуже зрозуміло пояснює окремі прояви людського суспільства. Експерти радять до прочитання, ми підтверджуємо цю пораду. Книжка чудова і для читання та розглядання.

Цього 2020 року тривожне завершення зими переросло в панічне очікування весни. Весняні місяці були сповнені страху, невпевненості та переживань.

Сценарій переживання та перебування цих подій у всіх сім’ях різний, однак варто занотувати, які моменти справді допомогли. Варто зрозуміти батькам і пояснити дітям, що кожна ситуація має свій початок і своє завершення. Відмова від одних планів, означає можливості для інших.

Перше це відволікаючі моменти. Коли тривожність переповнює, діти не розуміють, чому їм потрібно залишатися вдома, краще на щось відволіктися. Наприклад, спостереження за тим, що відбувається в дворі, або почати шукати пензлики для малювання по всій квартирі. І перше і друге нам дуже допомогло для заспокоєння. А ще є такий момент, що коли шукаєш одне, обов’язково знаходиш щось інше. В такому випадку процес пошуку перетворюється на цікаву гру.

Спостереження за погодою і природою це дуже корисна ідея для дорослих і дітей. За тим як рухаються хмари чи з якою періодичністю відбуваються пориви вітру можуть почати спостерігати навіть самі непосидючі діти.

По друге, сприйняти це перебування вдома, як гру, де є чітко прописані правила. Перші дні та тижні ізоляції особливо допомагає оголосити правила та сформувати певну послідовність дій для кожного члена сім’ї. Варто бути готовим і мати запасний варіант, коли запропонована ідея не спрацювала. Кожен попри дотримання правил спільного існування має мати можливість побути на самоті з своїм улюбленим заняттям. Для найменших дітей у цей час хвилювання проявляється в тому, що вони стають тінями своїх батьків і потребують постійної уваги. Спільне малювання, ліпка, різання паперу і все таке подібне допомагають. А ще можна робити перші дні всі повсякденні справи. Звичайно це ситуація стосується переважно дошкільнят. Для школярів найважче розмежувати робочий і вільний час. Нудну вправу можна розтягнути на цілий день, в результаті ніяк не просунувшись у списку справ і не відпочивши. Не виходить, роби інше, це спробуєш з іншого заходу.

Найважче школярі за моїми спостереженнями сприймають те, що поїздки, вечірки, походи в кіно та інші події скасовуються. Цю інформацію треба подавати дозовано і відразу пропонувати якусь альтернативу у вигляді сімейного перегляду фільму чи цікавого запису он-лайн трансляції.

Для школярів, а особливо чутливих тінейджерів дуже добре допомагають різні творчі активності (малювання, вирізання, розмальовки, ліпка). А батькам дуже допомагає, коли вони у творчості об’єднуються з дошкільнятами. Такі моменти теж бувають!

Найважче організуватися на перших тижнях, наступні тижні треба трохи напружитися, щоб не було нудно. Також важливо не передавати дітлахам приклади ниття, страху майбутніх проблем. Понийте, коли всі сплять.

А стосовно скасованих мандрівок, то можна сформувати цікаві маршрути і околицями тієї місцевості де ви живете. Велика експедиція у пошуку жуків, чи квест, хто перший побачить джмеля. Ідей безліч, переконайтеся самі.

Варто для себе усвідомити, що це тимчасово. І якщо одні шанси втрачені, то обов’язково зявляться інші.

Видавництво Фонтан казок впевнено наповнює дитячу літературу цікавими історіями з життя сучасних дітей. Однією з таких історій стала повість від Діани Мельникової “Розбишацький детектив”. Це одна з книг, що виграла конкурс “Напиши про мене книжку!” і вийшла у видавництві у 2017 року.

Ми з дочкою прочитали її по черзі вже давно, зовсім недавно у пошуках непрочитаного натрапили на книгу знову. Так як історія вийшла сучасна, пізнавальна і цікава для дітей, то вирішили про неї написати на порталі Мамський блог. Можливо, ще хтось не знав, то буде добре дізнатися.

В історії є багато моментів з минулого таких от, як звертання Сер та Мем між дітьми (вони роблять це жартома, але все одно), стародавній меч знайдений в Дніпрі та багато моментів з історичного музею.

Ще є багато пригод, якими супроводжується встановлення істини для двої друзів Сера та Лесюхи, в реальному житті Сергія та Лесі. Є в історії також і батьки, знайомі та друзі, які себе часто по різному поводять.

Є тут і трохи містичного природознавста, пов’язаного з кажанами. Цікаво описане повсякденне життя, де є і домашні улюбленці і строгі та не дуже батьки.

Є навіть злочинці, які задумали і зреалізували блискучий план (але як виявилося не докінця блискучий) викрадення артефакту.

Авторка додала трохи театру (хоч і самодіяльного) та музики (багато героїв з цієї історії пов’язані з музикою).

Від такого поєднання вийшла чудова історія для дітей з таким навіть заплутаним детективним сюжетом. У сюжеті трохи загубилися ворона Моніка, Маруська та іі мама. Але в цілому все вийшло динамічно, цікаво і пізнавально.

Попри те, що головні герої в заголовку книжки визначені як розбишаки, я не до кінця розділяю цю думку. Бо вони, звичайно, порушуюють встановлені правила, але отримують від життя взамін уроки людяності та дружби. Мені як мамі імпонує їх допитливість та бажання знайти відповідь.

Хочеться подякувати видавництву Фонтан казок за те що видало, Марії Гермашевій, що проілюструвала, а Діані Мельниковій побажати нових творчих звершень. Детективи можуть бути сучасними і цікавими!