Ну от після п’яти днів добирання і гостювання, ми нарешті прибули в саму середину Австрії. Гори тут ще не дуже високі, урбанізація лагідна, немає чітко вираженої різниці між невеликими містами і селами. Одна з дев’яти земель Штирія (англ. Styria, нім. Steiermark) в чудовій Австрії ( англ. Austria, нім. Österreich) перед нами. Гори, річка Мур Mur (чи Мура, як киця), тиша, що заколисує разом із шумом води. Ура, ми знайшли те, що шукали, прохолоду, гори, чудові краєвиди! Невеличка громада (більше всього нагадує гірське село з віддаленими будинками на горбах і більш щільною забудовою біля долини річки) Sankt Georgen ob Murau (Святий Георг біля Мурау) і приватна садиба Casa Mia на тиждень стали нашим місцем проживання.
Перед цією поїздкою ми не читали путівники і рекомендації щодо визначних місць (не було часу і бажання). Знаєте рекомендації дуже часто навішують якісь стереотипи і втрачається ота сама чарівність місця, яка утворюється природою, людьми та їхнім стилем життя. Пам’ятки – це в першу чергу як було, а хочеться спочатку знати як є. Цікавих історичних місць в Австрії чимало: замки, палаци, сакральні споруди, звичайні житлові будинки, пам’ятники на вулиці, рукотворні і природні парки. І це все дуже гармонійно поєднане, прикрашене квітами, обгороджене рівно підстриженою травою, чи невисокими кущами. Так ніби і приватно, і публічно водночас. Ще тут в очі кинулася така собі дуже приємна промоція монастирів та їхніх традицій: історія і сучасніть в одному місці. Наступного разу попри гори заїдемо обов’язково.
Як ми вибрали це місце? За допомогою відомого всім Букінгу та певних знаків. Якщо в цьому поселенні є канатна дорога (це важливо навіть влітку) – нам сюди треба. Правда на цей раз ми дорогою не скористалися, ходили ногами, але місце нам дуже сподобалося.
Будинки і господарські будівлі тут різних часів: від старих ферм до модерних готелів з невеликою локальною стилізацією. Для нашої групи мандрівників це все побачити рівноцінно відвідинам музею.
Місцевість ця гориста з великою кількістю струмків і річечок та перепадів висот. Сам ландшафт (особливо рослинність) нагадує українську Ворохту. Але на рослинності ця схожість і закінчується. На жаль. Асфальтовані дороги до ферм, що функціонують на висоті близько 2000 м, невеликий культурний стрес від того, що попри гірську дорогу їде трактор і обрізає кущі, що альпійські молочні продукти це не просто реклама та маркетинг, а цілковита реальність. На кожні 5-6 поселень невеличка сміттєсортувальна станція. І хоча ти їдеш попри ці будівлі з відкритим вікном, якимось дивним дивом специфічний запах відсутній. Ну а про маркування доріг, доріжок стежок, яке зрозуміле і доступне навіть якщо ти німецьку чув декілька разів в житті.
Спочатку нашого перебування тут, трохи задощило, а у тата намалювався цілий вільний день. Ну ми не довго думаючи, сіли в поїзд (старовинний, взагалі то, як зауважила наша дочка) і поїхали дивитися, що там за горами, по долині річки Мур. За горами виявилися інші гори, правда іншої федеральної землі Зальцбург і кінцева станція у містечку Тамсвег (Tamsweg). В поїзді було цікаво всім, навіть найменшому пасажиру. Ще співав спеціально запрошений фольклорний співак дуже відомі іншим пасажирам пісні, а ми просто слухали, якої співучою може бути німецька мова.
І ось, гори димлять… Така собі альпійська версія з маленькими сніговими вершечками.
Ще трошки і містечко Тамсвег (Tamsweg) перед нами. Гори і долина річки, старі будівлі та сучасне мистецтво. Ну і звичайно, чудові маленькі сквери та парки для дитячого дозвілля. Поки батьки розглядають гори та архітектуру, молодші учаснки мають гарне дозвілля. Якщо є бажання затриматися подовше, ідеї можна глянути тутhttps://www.tamsweg.info/en/walking-and-trekking-tamsweg-lungau.html
Прогулянка вгору теж була цікавою. Спочатку струмки, потім корови, потім дерева з бородами (через прохолоду і вологість лишайники тут не просто великі, а здоровенні), потім полонина з видом ах, маленький пікнік і назад, бо захмарилося. Випробували переноску для малят, погуляли, подивилися, побули разом і залишилися задоволеними. Бо ніщо так не радує, як проведений разом час у гарному місці.
Ну а ще ми їздили на прогулянку до озера. Хоча погода була вітряна, настрій у всіх був чудовий. Гірська дорога, чудові краєвиди. І найголовніше, для нас те, що всюди раді гостям з дітьми. Маленькі та великі ігрові майданчики, туалетні кімнати зі спеціальними столиками підставками для дітей. Дрібниця, але така важлива.
Замість висновків
У переліку пропозицій для відпочинку є досить широкий вибір від все включено до мандруємо куди очі дивляться. Безперечно для відпочинку з дітьми варіант, коли все чи може хоч аніматор для дітей включене це добре. Завжди хочеться розуміти альтернативу. Вона є. І наш відпочинок в центральній Австрії, переважно сільскій Штирії цьому підтвердження. Всі були зайняті, на свіжому повітрі з варіантами прогулянок, з можливістю приготувати те, що тобі хочеться. З деякою гнучкістю для тата, який першу половину дня працював. З можливостями десь подітися в дощову погоду (вузькоколійна залізниця, невеличкі локальні музеї та і аутлети врешті решт в невеликій часовій доступності).
Що тут робити з дітьми? Гуляти, ходити по горах, витріщатися на корів, що пасуться на високогірних полонинах, купатися у відкритому басейні (нам не довелося, бо було прохолодно), кататися на поїзді, що димить, їсти хлібчик з пекарні, просто слухати тишу у супроводі гірського струмка, дивитися на дощ і веселку і відпочивати від перенасичених шумом і спамовими повідомленнями міст. Гори тут доступні для одноденних виходів, та і для прогулянок на пів дня.
Ну і може хто надумає включити цю частину Австрії в свій літній маршрутний лист, то подробиці тут https://www.steiermark.com/en/trip-planning/summer
А ми їдемо далі, там де гори вище і на вершинах лежить сніг влітку. Далі буде…