Читати книжки – це добре дозвілля. Електронні книжки роблять таку нагоду можливою, якщо ти подалі від україномовних книгарень, а Амазон ще не навчився продавати українською. Дві речі, які сталися за карантинні роки, роблять читання та рефлексування від прочитаного більш наповненим та цікавим. Перше – це зростання доступність електронних книжок від українських видавництв, друге – це книжковий блогінг, влогінг і чублення у соц мережах.

Чому вибрано саме цю книжку?

Про книжку Євгенії Кузнєцової відомо стало із соцмереж. Про це багато хто говорив у Фейсбуці, на ютубі та в Інстаграмі, книжка увійшла до довгого, а потім короткого списку BBC, її оглядали блогери, її постили у соцмережах. Стало цікаво про що там можна запитати Мієчку, проте дочекалися виходу електронної версії. Не Амадока, але паперові книжки мають вагу і об’єм, а шафа не гумова.

Що відомо про авторку?

Що вона класна. Має свій ютуб канал, де аналізує різні важливі для суспільства та ідентичності речі, цікавиться цікавим і важливим. Також, що це її дебют в художній літературі. Євгенія Кузнєцова гарно описує деталі та робить цікаві висновки із спостереженнь рутини.

Про що розповідається?

Історія про дівчат різного віку, що зустрілися в садибі своєї бабусі. Це чотири генерації жінок, яких на літо об’єднав будинок з покинутим садом. Відчуття, що має щось статися присутнє з початку історії, авторка спритно ловить нас на гачок, однак не втрачає нагоди розвернути дещо неочікувано сюжет. Дві сестри, що приїхали до бабусі видихнути свої тривоги, переживання, їх кузина, чия сплановане життя повернуло не там і їй також треба до шелтеру, маленька дівчинка, яку мало що поєднує з присутніми, таке собі умовне родичання, дочка власниці будинку – всіх їх затягнуло у цю умовну неспішність і деяку ізольованість позаміського життя. Дівчатам треба поставити на паузу щоденний ритм, щоб обдумати важливі рішення. І всім їм треба пережити щось важливе.

Виглядає, як сюжет роману для жінок. Ні, ця історія не стільки про жінок, вона напевно більше про жінок. Про те як вони живуть і відчувають цей світ. Розповідь багатошарова. Бо на цей жіночий базис нашаровується і сільські пасторалі, які моментами про відчай, стосунки з світом поза межами України, страхи втрати чи помилки і бажання якось це все розрулити. І ще тут є чоловіки з різних шлюбів та стосунків та діти від різних батьків. І авторка запаковує ці всі рефлексії в одну літню історію.

Що сподобалося?

Як написано. Як завертається сюжет. Як прописані деталі, що формують образ героя цієї історії – будинку. Як показані стосунки в середині родини та з її новими та транзитними родичами. Як описана атмосфера місця, де збудований будинок. Родичі, діти.

Гарбузи та їх інстасторіс. Наречений японець та його способи долання перешкод. Такого ще точно не було 🙂 Сливовий сад. Бо в літературі до цього якось багато яблунь, вишень, черешень та абрикосів.

Розв’язка дилеми поїздки в Австралію для Мієчки. Те що будинок добре поремонтували.

Що не зайшло, або не дуже зрозуміло?

Спочатку думала, що Мієчка, це від Мія. Виявилося, що це Соломія. Мієчка і Лілічка – це звучання переслідувало як набридлива муха. Потім звиклося.

Може було б цікавіше, якби локації мали свої імена. Хутір, ставок, місто, містечко. За відчуттями, то десь південь Київщини чи Вінничина чи Черкащина. Але це суб’єктивне.

Кому буде цікава така книжка?

Це відносно легка, художня література, яка нагадує фільм. Книжка емоційна, цікава деталями, про життя як воно є. Перспектива авторки сучасна, реальна, і без трагізму, які ми бідосики. Головні героїні виглядають як досить реалізовані в професійному плані, їм треба розібратися з власним життям і своїми відчуттями. Книжка в певній мірі спонукає до погляду на повсякденні трагедії чи драми з різних перспектив. Тому буде цікава тим, хто любить читати про літо, локальні ландшафти, пошуки себе і розуміння свого оточення. Буде цікаво прочитати тим хто любить розглядати життя таким яким воно є, без зайвого пафосу і моралізаторства.

Що ще?

Гарний варіант для читання в дорогу, для відпочинку, для кращого розуміння реального світу та виховання терпимості до вільного інтерпретування суспільних норм і догм, любителям городництва та сторіс з гарбузами в Інстаграмі. Книжка доступна в паперовому та електронному форматі, що значно розширює кількість потенційних читачів. Чекаємо на екранізацію та нові книжки авторки. Це та добра історія про стосунки, яких нам бракує.